Серпень 2026 року став справжнім випробуванням для українців, які мають городи, дачі та присадибні ділянки. Тривала відсутність дощів у поєднанні з аномально високими температурами призвела до того, що ґрунти пересохли, а врожай опинився під прямою загрозою.
Особливо гостро ситуацію відчули на заході України. Як повідомляє видання «Місто» з посиланням на Івано-Франківський обласний гідрометцентр, на Прикарпатті окремі річки втратили майже всю воду, а криниці та свердловини стрімко міліють.
За словами начальниці відділу гідрометеорологічного забезпечення Тетяни Атаманюк, проблема почала формуватися ще навесні. «Весна у нас була досить суха. Уже тоді було зрозуміло, що водність річок досить критична», — пояснює фахівчиня. На старті теплого сезону водність річок області становила лише 40–60% від багаторічних норм.
Річки на межі зникнення: цифри, які вражають
Станом на середину серпня ситуація виявилася катастрофічною для низки водних артерій. Річка Луква біля Боднарова мала лише 2% водності від норми. Бистриця Солотвинська в Івано-Франківську — 13%, Дністер у Галичі — 16%. Ще кілька річок — Ворона, Лімниця, Сукель — трималися на рівні близько 20%.
Причина не лише в тому, що дощу мало. Після тривалої посухи земля стала настільки сухою, що навіть сильні зливи не наповнюють річки — вода просто всотується в пересохлий ґрунт, не доходячи до русла. «Практично все, що випадало у вигляді дощів, всотувалося в землю. І в русло віддавалася мінімальна кількість», — говорить метеорологиня.
Рекордна спека: +38°C у тіні та +60°C на землі
6 серпня в Івано-Франківську зафіксували 37,8°C — абсолютний температурний рекорд за всю історію спостережень. Попередній максимум у 37,5°C був встановлений лише місяцем раніше — 29 червня. Тобто за одне літо рекорд оновили двічі.
Але ще гірше те, що відбувалося на поверхні землі. «Температура на ґрунті піднімалась до +55…+60°C. Уявіть собі, як виживають і що відчувають при цьому живі організми», — наголошує Тетяна Атаманюк. Саме такі екстремальні температури буквально «випалюють» вологу з верхніх шарів ґрунту, залишаючи рослини без живлення.
Криниці пересихають: чому полив не рятує
Для власників городів ситуація подвійно складна. З одного боку, рослини потребують більше води через спеку. З іншого — активний полив лише пришвидшує виснаження підземних водних горизонтів.
«У нас немає достатньої кількості води в ґрунті, люди відповідно поливають. І це все одно опускає підземні горизонти води. Нераціональне використання води теж приводить до висихання криниць», — пояснює фахівчиня гідрометцентру.
Тобто замкнене коло: що більше поливаєш — то швидше зникає вода в криниці, а дощів, здатних поповнити запаси, найближчим часом не передбачається.
Що робити власникам городів: практичні поради
Метеорологи поки не дають оптимістичних прогнозів. До 25 серпня суттєвих опадів не очікується. А навіть якщо дощ і пройде, 5–10 міліметрів «абсолютно не зіграють серйозної ролі». Для повного відновлення водного балансу потрібно щонайменше два місяці рівномірних облогових дощів.
У цих умовах фахівці радять дачникам перейти на крапельний полив — він витрачає на 40–60% менше води, подаючи її безпосередньо до коріння. Мульчування грядок соломою чи скошеною травою допоможе зберегти вологу в ґрунті. А поливати краще рано вранці або пізно ввечері, коли випаровування мінімальне.
Раніше портал Знай повідомляв, кредити під 1% на генератори й МРТ: мер Харкова розповів, як місто готується до зими.