Звичні туристичні афери — кишенькові крадіжки чи «безкоштовні» подарунки від вуличних продавців — нікуди не зникли. Але у 2026 році шахраї дедалі частіше полюють на гроші мандрівників через смартфон: QR-коди, штучний інтелект і підроблені сайти роблять обман значно переконливішим. Про п'ять найпоширеніших нових схем розповідає туристичний журнал Vacations&Travel — його матеріал для українців за кордоном передрукувало медіа Platform.
Експерти наголошують: туристу іноді достатньо одного необережного кліку, щоб втратити гроші або передати злочинцям персональні дані. Тому знати, як виглядають ці пастки, варто ще до виїзду за кордон.
Шахрайство з QR-кодами
QR-коди тепер практично всюди — у ресторанах, аеропортах, готелях, на парковках і зупинках транспорту. Саме тому вони стали зручним інструментом для аферистів. Зловмисники наклеюють фальшиві QR-коди поверх справжніх: після сканування людина потрапляє на сайт, який імітує легальний сервіс, а насправді збирає паролі, дані банківських карток та іншу персональну інформацію.
Такий різновид фішингу називають quishing. За даними звіту McAfee, 62% мандрівників сканують QR-коди під час поїздок. Основна небезпека виникає вже після сканування — коли сайт пропонує авторизуватися, ввести платіжні дані чи завантажити файл.
Обман за допомогою штучного інтелекту
ШІ відкрив нові можливості і для шахраїв. Зловмисники можуть аналізувати фотографії з подорожей і визначати, де саме вони були зроблені, навіть якщо з файлу видалено дані про геолокацію. Деякі інструменти визначають місце зйомки з точністю понад 90%.
Це дозволяє зрозуміти, де перебуває людина, і створити для неї правдоподібне персоналізоване повідомлення. Наприклад, турист може отримати лист нібито від готелю, ресторану чи туристичної компанії — з фото саме того місця, де він зараз відпочиває. Така афера виглядає дуже переконливо.
Фальшиві листи про бронювання
Ще одна схема — повідомлення про нібито проблеми з уже оформленим бронюванням. Шахраї видають себе за авіакомпанію, готель, сервіс бронювання чи туристичну фірму. Небезпека в тому, що такі листи можуть містити реальні дані: назву готелю, дати поїздки або номер бронювання.
У повідомленні зазвичай вимагають терміново доплатити, повторно підтвердити особисті дані або перейти за посиланням. Навіть переконливий лист не варто автоматично вважати справжнім — краще самостійно відкрити офіційний сайт чи застосунок компанії і перевірити інформацію там.
Неіснуюче житло, квитки та пропозиції
Шахраї дедалі якісніше створюють оголошення, що виглядають як справжні туристичні пропозиції: використовують чужі фотографії, підроблені відгуки та згенеровані ШІ тексти й зображення. У результаті турист платить за неіснуюче житло, екскурсію або навіть авіаквиток.
Головний тривожний сигнал — прохання переказати гроші безпосередньо на банківський рахунок або оплатити бронювання поза відомою платформою. Перед оплатою варто перевірити адресу сайту, відгуки та саму пропозицію, а фото житла — через зворотний пошук зображень.
Афери з візами, паспортами та біометрією
Окрема схема пов'язана з документами. Зловмисник може представитися працівником аеропорту чи іншої служби й заявити, що з візою або біометричним скануванням виникла проблема, після чого запропонувати «вирішити питання» за додаткову плату.
Небезпеку становлять і фальшиві сайти, які пропонують оформлення віз, допомогу з паспортами або оплату нібито обов'язкової біометричної процедури. Будь-яку неочікувану вимогу сплатити гроші за «біометричну посадку» чи «термінову перевірку паспорта» слід сприймати як підозру.
Як не втратити гроші в подорожі
Щоб не стати жертвою, фахівці радять дотримуватися кількох простих правил:
Тариф на воду перевищить 100 грн за куб: платіжки зростуть на сотні гривень
Нові правила арешту рахунків: боржникам виставили важливі умови
ТЦК не зайде в квартиру: українцям чітко пояснили правила
Доплати до 3 100 грн до Дня Незалежності: кому ПФУ нарахує гроші автоматично
- не скануйте QR-коди у громадських місцях без потреби і не вводьте на сторінці, що відкрилася, дані картки чи паролі;
- перевіряйте бронювання лише через офіційний сайт або застосунок компанії, а не за посиланням із листа;
- не переказуйте гроші за житло чи квитки безпосередньо на банківський рахунок, особливо поза відомою платформою;
- вимоги щодо документів, віз і платежів звіряйте тільки з офіційними джерелами.
Найпростіше правило: повідомлення саме по собі не є доказом боргу чи проблеми. Спочатку — перевірка на офіційному ресурсі, і лише після цього — будь-яка оплата.
Раніше портал Знай повідомляв, "Техогляд" за 15 хвилин без авто: українців попередили про 100% шахрайство.
Також наш портал інформував, махінації з квартирами: 23 млн грн компенсації і 6 років в'язниці — як не втратити житло.